Сьогодні перш за все вдячність і шана нашим захисникам за можливість зустріти цей день!
Цей Великдень не такий, як інші…
Ці свята гіркіш од полинУ…
Спомини колишні – найтепліші,
ніби, то було у давнину…
Місим паску на сльозах і крові…
Молимось до неба й образів…
Боже, сили дай. І дай любові.
Згинути не дай нам од катів…
Нині свято шириться землею.
Писанки ажурні, аж блищать…
Крашанки червоною душею
хочуть нам про чудо нагадать…
Що Христос – воскрес. І є надія…
Бо ціну заплачено життям.
Місим паску…Плачем….І говієм…
Рвемо серце болем й каяттям…
Скільки душ окрайчик не скуштує
тих пасОк, що мама напекла…
Скільки в небі десь собі раює?…
Мама жде….А їх усе нема….
Цей Великдень не такий, як інші…
Ці свята гіркіш од полинУ….
Та, Христос – воскрес! І то – найліпше.
Вірим, що поборем цю війну.
Людмила Галінська.
