Сьогодні рівно шістдесять років, як відбувся перший офіційний матч хмельницької футбольної команди майстрів…У далекому 1960 році, згідно з рішенням Комітету з фізичної культури і спорту при Раді Міністрів Союзу команда Хмельницького була включена в клас «Б».
10 квітня хмельницьке «Динамо» (так називалась тоді команда) у Вінниці провело перший в своїй історії офіційний поєдинок в класі «Б». Хоча хмельничани й програли цей поєдинок (0:3), та й загалом сезон провели не досить вдало, це був відлік нового рівня, поштовх для майбутніх здобутків. Тож сьогодні маємо ювілей – 60 років з дня старту майстрівського футболу Хмельницького.
З тих пір команда неодноразово змінювала назву, мала злети і падіння, але найголовніше що місцевий вболівальник завжди підтримував команду свого міста, переживаючи радісні миттєвості перемог та прикрі поразок. А скільки відомих прізвищ футболістів та тренерів можна згадати, які в той чи інший час захищали честь хмельницької команди й були кумирами для місцевої публіки: Роберт Саркісов, Борис Соколов, Володимир Капличний, Віктор Турпак, Володимир Булгаков, Євген Лемешко, Іван Герег, Мирослав Ступар, династія Сапешків – брати Ігор та Юрій а згодом і його син Сергій, Леонід
Лемещенко, Аркадій Морговський, Віктор Удовенко, Роман Давид, Володимир Сендель а згодом і його син Олексій, Юрій Аванесов, Адальберт Руснак, Вадим Федоренко, Лев Зільберман, Микола Гриневич, Геннадій Кононенко, Володимир Козеренко, Ігор Іваненко, Василь Бурмич, Григорій Іщенко, Валерій Крохан а згодом і його син Вадим, Віктор Чумак, Леонід Пасемчук, Михайло Завальнюк, Ігор Хіблін, Віктор Муравський, Володимир Криворученко, Валентин Єлінскас, Гаврило Качур, Вільгельм Теллінгер, брати Андрій та Едуард Валенки, Іштван Секеч та Василь Секеч, Віталій Бугай, Сергій Ковалець, Степан Юрчишин, Валерій Лахмай, Анатолій Саулевич, Олександр Поріцький, Сергій Чабае, Віталій Косовський, Аркадій Баталов, Кахабер Дгебуадзе, Віталій Кварцяний, Теймураз Кіпіані, Ігор Кондак, Михайло Лапідус, Георгій Магріані, Мирон Маркевич, Микола Федорко, Ярослав Хома, Олександр Воловик, Віталій Кавєрін…
Лемещенко, Аркадій Морговський, Віктор Удовенко, Роман Давид, Володимир Сендель а згодом і його син Олексій, Юрій Аванесов, Адальберт Руснак, Вадим Федоренко, Лев Зільберман, Микола Гриневич, Геннадій Кононенко, Володимир Козеренко, Ігор Іваненко, Василь Бурмич, Григорій Іщенко, Валерій Крохан а згодом і його син Вадим, Віктор Чумак, Леонід Пасемчук, Михайло Завальнюк, Ігор Хіблін, Віктор Муравський, Володимир Криворученко, Валентин Єлінскас, Гаврило Качур, Вільгельм Теллінгер, брати Андрій та Едуард Валенки, Іштван Секеч та Василь Секеч, Віталій Бугай, Сергій Ковалець, Степан Юрчишин, Валерій Лахмай, Анатолій Саулевич, Олександр Поріцький, Сергій Чабае, Віталій Косовський, Аркадій Баталов, Кахабер Дгебуадзе, Віталій Кварцяний, Теймураз Кіпіані, Ігор Кондак, Михайло Лапідус, Георгій Магріані, Мирон Маркевич, Микола Федорко, Ярослав Хома, Олександр Воловик, Віталій Кавєрін…
список можна продовжувати довго. На жаль багатьох (роки то йдуть) вже немає з нами, але пам’ять залишається.
Старші вболівальники ще пригадують успіх 1966-го року, коли хмельничани здобули «срібло» класу «Б» (якщо проводити паралелі – аналог першої ліги сьогодні). Хто трішки молодший – другу половину 80-их, коли команда не признавала «авторитетів», ще молодші – початки 90-их, коли подоляни виступали в Першій лізі України. Ну а зовсім молоді – вже з нетерпінням чекають закінчення карантину, коли відновиться чемпіонат і знову можна буде «рвати горлянку» за своїх улюбленців.
Більше фото на нашій сторінці в Фейсбук.




