Олександр Сергійович Ірклієнко, тренер молодіжної команди «Поділля» Хмельницький, розказав яким був сезон для юнаків в дорослому чемпіонаті області…
- Яке завдання ставилось перед командою «Поділля» U-19 в чемпіонаті Хмельницької області, та на
скільки його вдалось виконати? - Насамперед було завдання награвати склад, мати практику, щоб юнаки відчули що таке дорослий футбол. Ми вдячні Хмельницькій обласній асоціації футболу, що надала нам таку нагоду. Результат для нас не був на першому місці. Ці змагання ми використали, як підготовку до участі в розіграші Кубка ДЮФЛУ. І це себе цілком виправдало. Наші юнаки у своїй групі посіли першу сходинку і вже в новому році зіграють в матчах плейоф Кубка ДЮФЛУ. Так що можна з впевненістю підсумувати, що поставлене завдання ми виконали.
- Які з матчів в чемпіонаті можна відзначити?
- Перший поєдинок команди звісно запам’ятався усім хлопцям. Ми виграли в «Перлини Поділля» (1:0), ці переможні емоції юнаків важко передати словами. Загалом, нам було важко, що тут казати. Але в усіх матчах хлопці старалися, боролися, щодо самовіддачі жодних питань немає. Цікаво проходили поєдинки з Антонінами, так склалось, що ми змушені були двічі грати в гостях з ними, і не скажу що по грі ми чимось поступались. З полонським «Колосом» по своєму було цікаво грати, там багато гравців з досвідом, наша молодь в практиці мала нагоду відчути це. Та всі матчі були по своєму цікаві.
- Якщо дивитись по гравцях, хто зумів проявити себе якнайкраще?
- Тут без варіантів, всі старались, всі молодці. Грала команда. З кожною грою молодь прибавляла. З того що ми очікували, можна сказати, побачили навіть більше.
- Чи побачили в командах суперників можливо когось з молоді, хто виділявся?
- В команді «Случ» Красилів дуже сподобався нападник Сергій Якобчук. Ще більш приємно відзначити, що це наш вихованець, але прикро що грає не у нас. В нього хороші задатки, й не сумніваюсь, що він міг би заграти й в професійній команді.
- Ваша думка, наскільки правильно було проведення чемпіонату в умовах війни?
- Вважаю що все має якось жити й рухатись. Як би важко це не сприймалось. Футбол в нас був своєрідним психологічним розвантаженням. Маю надію, що Україна переможе й весною ми знову гратимемо, але в мирних умовах.
- Що до майбутнього чемпіонату, чи є якісь моменти в проведенні, які хотілося б змінити?
- Найбільше питання – це кількість учасників. Якщо дивитись на даний час, то моя думка, щоб всі грали в одній лізі. Оскільки немає великої кількості команд, це б збільшило кількість ігор.
- Які мрії «Поділля» на майбутній сезон?
- Щоб все стабілізувалось. Щоб наша головна команда «Поділля» повернулась у Першу лігу України. Щоб наші юнаки були конкурентними та потрібними головній команді.
