Поспілкувались з тренером команди “Колос” Полонне – Сергієм Оліяновичем Бадраком. Полонці не зуміли повторити тогорічний успіх, але здивували, в приємному плані, захопивши лідерство в групі аматорського чемпіонату України.
- «Колос» в сезоні – 2022 став срібним призером області, чудово дебютував в чемпіонаті України серед аматорських команд, тож Ваші підсумки та враження від сезону.
- Загалом оцінюю пройдений шлях позитивно. Адже дивлячись на те, що команда існує лише другий рік – то результати виступів непогані. Вже дебютували в чемпіонаті України серед аматорів, у своїй групі лідируємо, навесні точно гратимемо в плейоф. В області цього року десь футбольна фортуна трішки відвернулась, але від цього ми стаємо ще сильнішими, це нас мотивує, маємо над чим працювати та рухатись вперед.
- Які з матчів в чемпіонаті області можете відзначити як найкращі, чи навпаки є такі, які не хотілось би їх згадувати?
- Я б сказав всі матчі були непрості. Так, можливо на папері десь рахунок виглядає переконливим, але прохідних ігор не було. Навпаки, навіть можливо ті команди, які хтось вважав слабкішими, проти чемпіона налаштовувались з подвійним бажанням. Так що не завжди рахунок відображає хід гри. Ми намагались завжди грати в атакувальний футбол, по моментах переважали в багатьох матчах суперників, та й забили найбільше в чемпіонаті.
- На Вашу думку, кого з гравців команди можна виділити?
- Загалом вся команда старалася. Кожен з гравців намагався виконувати ті функції та обов’язки, які перед ними й ставилися. В певних матчах були одні лідери, в якихось цю роль виконували інші, тобто в нас не було якогось одного важливого гравця, на якому трималася команда. Тобто це можна однозначно відмітити в позитивну сторону, коли ти не залежиш від якоїсь конкретної особи, адже всяке буває – травми, картки… а так в кожній грі в нас знаходились свої лідери. Так що виділяти можна багатьох. І те, що гравці попадали в символічну збірну, також не спроста. В нас команда лідерів. Ті ж Олег Кошка, Микола Коляда, Віталій Богданов, Богдан Скоцький, який став найкращим бомбардиром, досвідчений Олександр Жданов, досвід якого багато чого дав команді.
- Чи є такі гравці суперників, які сподобалися й можливо хочете бачити їх у своїй команді?
- Не знаю як на рахунок запрошення, але звісно є хороші гравці. Сподобався з «Іскри» Костянтин Одольський, з його досвідом, мабуть рівних на його позиції в нашій області немає, не сумніваюсь що він міг би ще достойно виступати й на вищому рівні чим чемпіонат області. Та й захисники теж там хороші з досвідом, той же Дмитро Грицик, Євген Ємаєв. Молодь хмельницького «Поділля» сподобалась. Так їм десь не вистачає ще фізики, але в плані побудови гри в них хороша команда і вони себе ще покажуть, тобто грати проти них було не так легко, як здається. В Антонін сподобались Андрій Бартошук та Володимир Поліщук. В Красилові сподобався в нападі Сергій Якобчук, воротар Ярослав Кожуховський непоганий, в центрі Павло Середюк. В Білогір’ї попереду грав молодий хороший хлопчина, не запам’ятав прізвище. Загалом в кожній команді є хороші гравці.
- Як взагалі оціните й схарактеризуєте цей сезон, що проводився в умовах війни?
- Так було спершу якесь не визначення, ми довго йшли до старту, планувати щось було важко. Але не дивлячись на всі негаразди, ми таки змогли провести цей чемпіонат і він виявився достатньо конкурентоспроможним. Так, були певні нюанси, якісь непорозуміння. Та попри все, враховуючи швидкоплинність сезону, чемпіонат видався цікавим, інтрига була до останнього. Після чемпіонату ще зіграли в обласному кубку «Пам’яті Героїв України», звісно шкода що учасників зголосилось на участь в ньому мало. Загалом побачили куди нам рухатись, над чим потрібно працювати, що змінювати. Почули й критику, але критика буває різною, хотілось би чути лише адекватну оцінку, а не так, аби щось пописати. І хотілось би тим «критиканам», які показують свою неадекватність сказати: вчіться, займайтесь своїми справами, дивіться на себе, а не шукайте сміття в чужому городі. З хорошого боку хотів би також відзначити оперативну подачу інформації по чемпіонату, завжди швидко можна було бачити всю статистику матчів. Гравцям та вболівальникам це лише подобається, висвітлення подій в чемпіонаті однозначно покращилось. Сподіваємось в майбутньому ще буде й більше різнопланових інтерв’ю з учасниками поєдинків.
- Чи є якісь моменти в проведенні чемпіонату чи структурі чемпіонату, які хотілось би змінити?
- Хотілось би щоб команд було більше. Можливо в передсезонні якось робити наголос на цьому, давати шанс командам якось проявити себе й виявити бажання взяти участь в чемпіонаті області. Також, щоб кращі команди Першої ліги мали бажання підвищуватись у класі й грати у Прем’єр-лізі, проводити можливо перехідні матчі, щоб був спортивний принцип. Хочеться, щоб всі з розумінням ставились до визначених правил в Регламенті й дотримувались їх, щоб ці вимоги були рівнозначні для учасників, без попусків.
- Розмовляли вже з президентом команди Русланом Скримським? Які плани будуть перед колективом в майбутньому сезоні?
- Попередню розмову мали, але на даний час звісно щось сильно наперед спланувати не можемо. Війна сильно на це впливає. А в загальному наш президент максималіст, то й завдання в кожному турнірі грати на максимум і здобувати результат. Все що від нього залежить, він дотримується й виконує свої обов’язки на всі 100%. Працюємо, рухаємося далі. Звісно, перша наша найбільша проблема – це інфраструктура. Були плани на реконструкцію, але знову ж таки, війна з рашистами внесла свої корективи. Тож на разі це питання в планах і залишилось. Головне щоб все для України завершилось перемогою, всі хлопці й дівчати повернулись живими й неушкодженими у свої домівки, а там і все інше налагодиться…